Словник фінансових термінів
Аваль – вексельне поручительство, по якому особа, яка його здійснює (аваліст), бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов’язань по оплаті цього векселя.
Авалювання векселя – оформлення аваля по векселю.
Авізуючий банк – банк, який повідомляє бенефіціара про відкриття на його користь акредитиву і перевіряє достовірність повідомлення про виставлення акредитиву. Авізуючим банком може бути банк-емітент, виконуючий банк або будь-який інший банк.
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням ПК.
Акредитив – грошовий документ, по якому одна кредитна установа (банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально зарезервованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари або надані послуги або виплатити пред’явнику акредитива певну суму грошей.
Акцепт – гарантія оплати або згода на оплату грошових, товарних або розрахункових документів.
Акція – цінний папір, що засвідчує про часткову участь його власника (держателя акції) в засновницькому капіталі акціонерного товариства, яке його випустило, що підтверджує участь в акціонерному товаристві і право на участь в управлінні акціонерним товариством, що дає власнику право на отримання частини прибутку цього товариства – дивіденду, а також на участь у розподілі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства.
Андеррайтінг – послуга по випуску цінних паперів за дорученням, від імені і за рахунок емітента шляхом організації підписки на цінні папери.
Банк – емітент (Банк) — член платіжної системи, який здійснює емісію ПК.
Банк-емітент – банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.
Банківська гарантія – поручительство банка-гаранта за свого клієнта в тому, що банк бере на себе зобов’язання перед юридичними або фізичними особами виконати за свій рахунок платежі, своєчасно не оплачені клієнтом.
Банківський автомат самообслуговування (банкомат) – програмно-технічний комплекс, що дає змогу Держателю ПК здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану своїх рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу.
Банк-кореспондент – банк, який на підставі кореспондентської згоди виконує доручення інших банків по платежам і розрахункам через спеціально відкриті рахунки або через рахунки банка-кореспондента в інших банках.
Банкомат (ATM, Automatic Teller Machine) – програмно-технічний комплекс, який дає можливість держателю платіжної карти виконати наступні операції самообслуговування при введенні ПІН-коду:
Безвідкличний акредитив – акредитив не може бути змінений або анульований наказодавцем в односторонньому порядку (без згоди бенефіціара).
Бенефіціар – особа, для якої призначений грошовий платіж, одержувач грошей.
Боргове зобов’язання – документ, що видається позичальником кредитору при отриманні позики. У борговому зобов’язанні зазначаються сума кредиту і термін його погашення.
Вексель – цінний папір, який підтверджує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) оплатити у визначений строк певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Видача готівки – операція з видачі Держателю ПК грошових знаків через касу банку, фінансової установи чи торговця, банкомат.
Виконуючий банк – банк, який виконує платіж або акцептує, або оплачує переказні векселі (тратти), або здійснює негоціацію документів, передбачених умовами акредитиву, з урахуванням того факту, що отримані документи, надані у чіткій відповідності з термінами й умовами акредитиву.
Витратний ліміт – гранична сума коштів, що доступна Держателю ПК протягом певного періоду для здійснення операцій із застосуванням ПК. Обчислюється як сума залишку на КР за мінусом суми незнижувального залишку та суми заблокованих, але не списаних коштів, а в разі відкриття Держателю ПК кредитної лінії — як сума кредитної лінії та залишку коштів на КР за мінусом суми заблокованих, але не списаних коштів.
Відсоткова ставка по депозиту – сума винагороди, що отримується вкладником коштів за розміщення їх на депозитному рахунку в банку чи іншій фінансовій установі.
Візування документу – підтвердження дійсності документу, отримання дозволу, згоди уповноважених органів і осіб у випадку, коли це передбачено правилами, нормами, законами. Віза оформлюється у письмовій формі і може закріплюватися печаткою, штампом.
Гарантійний депозит – це грошові засоби, що вносяться юридичною особою на визначений строк під процент, відповідно до укладеного договору, які одночасно є заставою виконання зобов’язань по кредиту/гарантії, наданим Банком підприємству (третій стороні).
Грошовий переказ – спосіб перерахування грошей юридичними або фізичними особами один одному через кредитні установи або підприємства зв’язку.
Дебітор – юридична або фізична особа, яка має документально зафіксовану в бухгалтерських відомостях дебіторську (грошову або майнову) заборгованість по відношенню до кредитора, тобто, юридичної або фізичної особи, яка передала у борг грошові засоби або матеріальні цінності.
Декларація – передбачене законом і правилами економічної поведінки повідомлення державним органом даних про доходи або кількість товару, що провозиться, необхідних для визначення розміру податків, митних платежів.
Депозит – вкладення у банк, грошові засоби, що тимчасово зберігаються у банку і належать іншим установам і особам.
Депозитна лінія – депозитна послуга, що надається Банком, при якій Клієнт має право вільно вносити на депозитний рахунок або знімати грошові засоби у межах встановленого ліміту протягом визначеного періоду.
Держатель ПК (Держатель) – фізична особа — клієнт або довірена особа клієнта, яка на законних підставах використовує ПК для ініціювання переказу грошей з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням.
Дефіцит – недостатність засобів, ресурсів порівняно з попередньо передбачуваним, запланованим або необхідним рівнем. Дисконт - різниця, яку отримує банк, купуючи цінні папери за ціною нижче, ніж номінал.
Довірена особа клієнта – фізична особа, визначена в договорі між емітентом і клієнтом (довіреності клієнта), якій клієнт довірив виконання операцій за рахунок частини або всіх коштів, що обліковуються на його КР, з використанням окремої ПК, емітованої на ім'я цієї особи.
Документ за операцією із застосуванням ПК – документ, що підтверджує виконання операції з використанням ПК, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються гроші на рахунки.
Документарний акредитив – це унікальна форма розрахунків, що забезпечує найбільш оптимальне дотримання інтересів як покупця, так і продавця. Документарний акредитив є по своїй суті обіцянкою банку виплатити бенефіціару («продавцю» згідно з умовами зовнішньоторговельного контракту) за рахунок свого замовника («покупця» згідно з умовами зовнішньоторговельного контракту) визначену суму в узгодженій валюті, якщо бенефіціар пред’явить до виконуючого банку у визначений період документи, передбачені в акредитиві.
Доміцільованний вексель – вексель, в якому зазначене місце оплати не співпадає з місцезнаходженням особи, зазначеної як платник.
Дорожній чек – розрахунковий документ, який використовується в основному як спосіб міжнародних розрахунків неторгового характеру; є грошовим зобов’язанням чекодавця виплатити визначену у чеці суму чекодержателю.
Еквайрингова установа (еквайр) – юридична особа — член платіжної системи, яка здійснює діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням ПК.
Експортер – будь-яка фізична або юридична особа, представництво юридичної особи-нерезидента, на користь якого відкривається акредитив і здійснюється зарахування коштів.
Емісія – будь-який вид цінних паперів компанії або процес випуску в оборот таких паперів.
Емітент – держава (в особі центрального або місцевого органу влади), підприємство, установа, організація, банк, які проводять емісію. Випускаю в обертання грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи.
Ефективна процентна ставка – ставка, яка бере до уваги тимчасову вартість грошей. Ефективна ставка розраховується з урахуванням графіку погашення кредиту і всіх сплачуваних процентів і комісій. Іншими словами, ефективна процентна ставка - це реальна вартість кредитної або депозитної пропозиції.
Залогова операція – операція банків по наданню позик під заставу товарів в обороті і товарів у переробці.
Іменний чек – розрахунковий документ, виражений в іноземній валюті, який є письмовим розпорядженням юридичної/фізичної особи – нерезидента (чекодавця) виплатити певну суму грошей чекодержателю, особі, названій в чеці.
Імпортер (наказодавець акредитиву) – будь-яка фізична або юридична особа, представництво юридичної особи-нерезидента, на доручення якого відкривається акредитив у банку-емітенті.
Імпортний акредитив – одностороннє умовне зобов’язання банку, який відкрив акредитив, що виставляється на підставі доручення його клієнта – імпортера на користь експортера відповідно до умов, передбачених у зовнішньоекономічному контракті. Банк, який відкрив акредитив, зобов’язується провести платіж(і) або акцепт переказних векселів (тратт) або здійснити негоціацію документів, передбачених умовами акредитиву, на користь експортера або уповноважує інший банк (виконуючий банк) провести такий(і) платіж(і) або акцепт переказних векселів (тратт) за умови пред’явлення експортером документів відповідно до умов акредитиву.
Інкасація – збір грошової готівки в касах підприємств, організацій і установ і передача її в каси кредитних установ. Інкасо - банківська операція, яка полягає на тому, що постачальник довіряє обслуговуючій установі банку стягнути з покупця необхідні кошти і зарахувати їх на його рахунок шляхом виставлення йому платіжних документів. При безготівкових розрахунках здача документів на інкасо означає, що банк взяв на себе доручення постачальника про отримання для нього платежу з покупця.
Іпотечний кредит – кредит, що надається Банком фізичній особі на придбання нерухомості (квартири, земельної ділянки) на суму, що дорівнює вартості нерухомості, що купується, за вирахуванням суми авансу, при чому заставою (гарантією повернення кредиту) по іпотечному кредиту є придбана нерухомість.
Капіталізація відсотків (складні проценти) – порядок виплати, при якому нараховані проценти у встановлений умовами договору банківського вкладу строк виплачуються на депозитний рахунок, таким чином збільшуючи суму вкладу.
Картковий рахунок – поточний рахунок, на якому відображаються операції, виконані за допомогою платіжної карти.
Картковий рахунок (КР) – поточний рахунок, на якому обліковуються операції за ПК.
Каско – мається на увазі відповідальність страхової компанії при будь-яких шкодах, завданих Вашому автомобілю і компенсація Ваших збитків при угоні (викраденні) автомобілю.
Комісія – плата комерційному банку за проведення операцій, що виконуються на доручення і за рахунок клієнтів.
Комітент – особа, яка доручає комісіонеру виконати комісійну, посередницьку послугу, укласти угоду за його рахунок.
Кредит – надання у борг грошей або товарів на умовах повернення і, як правило, зі сплатою відсотків.
Кредитний ризик – ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що сплачуються кредитору.
Ліміт овердрафту – максимальна сума дебетового залишку на поточному рахунку клієнта. Ліміт овердрафту встановлюється банком, залежно від оборотів на поточному рахунку клієнта.
Негоціація тратт – купівля переказних векселів у міжнародних розрахунках.
Незнижувальний залишок (НЗ) – мінімальна сума коштів Держателя на КР, що обумовлена в договорі Держателя з Банком, яка на строк дії ПК повинна залишатися на ПК й не може бути використана Держателем.
Непідтверджений акредитив – акредитив, при відкритті якого діє тільки зобов’язання банка-емітента.
Непокритий акредитив – акредитив, не забезпечений власними коштами наказодавця акредитива. Банк виставляє акредитив за умови пред’явлення ліквідної застави.
Нерезиденти – фізичні особи – іноземці, особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання поза межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; а також юридичні особи з місцезнаходженням поза межами України, які створені і діють згідно з законодавством іноземної держави.
Облігація – цінний папір, що випускається акціонерними товариствами і державою як боргове зобов’язання. Облігація підтверджує, що її власник вніс грошові засоби на придбання цінного паперу і цим самим вправі пред’явити її пізніше до оплати як боргове зобов’язання, яке організація, що випустила облігації, зобов’язана відшкодувати відповідно до вказаної на ній номінальній вартості.
Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операції за ПК з урахуванням комісій банку, пов'язаних з проведенням операцій за ПК, над встановленим витратним лімітом.
Овердрафт – форма короткострокового кредиту, при якій Банк надає у використання Клієнту грошові засоби шляхом оплати платіжних доручень клієнта в розмірі, більшому ніж залишок коштів на поточному рахунку клієнта (на рахунку фіксується дебетове сальдо), але на суму, не більше, ніж попередньо визначений ліміт овердрафту. Погашення кредиту і відсотків проводиться Банком автоматично, за рахунок нарахувань на поточний рахунок Клієнта.
Операція РЕПО – це фінансова операція, яка складається з двох частин: у першій частині цієї операції Клієнт продає Банку цінні папери. Одночасно Клієнт бере на себе зобов’язання викупити названі цінні папери у визначений строк або на вимогу Банка. Відкличний акредитив – акредитив може бути змінений або анульований наказодавцем без згоди бенефіціара.
Передплачені послуги (PrePaid) – дебетовий спосіб розрахунків з юридичними особами – операторами мобільного зв’язку, IP-телефонії, Інтернет і т.п. Використання передплачених послуг здійснюється шляхом придбання Платником цифрового коду електронного ваучера і його наступної активації сервісною службою оператора. Активація коду означає продовження терміну використання платником послуг оператора на визначений період залежно від номіналу коду.
Персональний ідентифікаційний номер (ПІН–код) – код, відомий лише Держателю ПК і потрібний для його ідентифікації під час здійснення операцій з використанням ПК.
Підтверджений акредитив – акредитив, при відкритті якого до зобов’язання банка-емітента додається зобов’язання третього банку.
Підтверджуючий банк – банк, який додає своє власне платіжне зобов’язання до зобов’язання банка-емітента виконати платіж або акцептувати переказний вексель (тратту) або виконати негоціацію проти документів по безвідкличному акредитиву за умови надання документів відповідно до строків і умов акредитиву.
ПІН-конверт – конверт, в якому знаходяться надруковані ПІН-коди.
Платіжна карта – пластикова картка з магнітним шаром, який приймається до оплати окремими магазинами і компаніями, зайнятими у сфері послуг. Власник платіжної карти в кінці кожного місяця отримує загальний рахунок по всім проведеним затратам. Такі картки не надають власне кредиту, так як їх власник повинен витрати усю суму відразу. За затримку платежу нараховується штраф, але якщо після цього власник не заплатить за весь борг повністю, картка буде повністю анульована. Перевага платіжної картки перед кредитними полягає на тому, що у них немає кількісних обмежень місячних затрат, що буває дуже зручно, наприклад, під час проведення відпустки закордоном.
Платіжна картка (ПК) – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку, з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, фінансових установ, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Платіжна система (ПС) – платіжна організація, члени ПС та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей.
Платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для виконання процедури авторизації із застосуванням ПК та, як правило, друкування документа за операцією із застосуванням ПК. Може бути банківським і торговельним та з'єднаним або поєднаним із реєстратором розрахункових операцій і здійснювати друкування документа за операцією із застосуванням ПК друкувальним пристроєм цього реєстратора.
Покритий акредитив – акредитив, при відкритті якого банк-емітент перераховує грошове покриття на всю суму акредитиву по акредитиву в розпорядження виконуючого банку на спеціальний рахунок з умовою можливості використання цих коштів тільки для виконання платежів по акредитиву. Якщо банк-емітент одночасно є виконуючим банком, покриття зараховується на спеціальний рахунок у банку-емітенті. По акредитиву може пред’являтися грошове покриття на частину його суми.
Поточний рахунок – вид рахунків у банках, які служать для зберігання грошових засобів і здійснення поточних розрахунків підприємствами, організаціями і т.п., які можуть бути легко зняті з рахунку.
Принципал – особа, від імені якої діє агент, представник, для якого брокер виконує наказ.
Процентний ризик – небезпека втрат для банків у результаті перевищення процентних ставок, що виплачуються ними по залученим коштам, над ставками по наданим кредитам.
Рамбурсуючий банк – банк, який уповноважений банком-емітентом пред’явити виконуючому банку відшкодування платежів, пов’язаних з виконанням акредитиву.
Резиденти – фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають закордоном; юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.
Ремітент – перший векселедержатель, особа, яка отримує гроші по векселю, на ім’я якої первинний держатель виписує переказний вексель (тратту). У якості ремітента може виступати як третя особа, так і векселедержатель.
Розрахунковий рахунок – рахунок, що має самостійний баланс юридичної особи в установі банку, який призначається для зберігання грошових засобів і проведення безготівкових розрахунків з іншими юридичними і фізичними особами.
Розрахунково-касове обслуговування – забезпечення взаємних розрахунків підприємств, здійснення таких розрахунків проводиться через банки та інші фінансово-кредитні установи.
Складні відсотки – це сума, яка нараховується на вкладені кошти протягом заданого періоду за заданою складною відсотковою ставкою протягом інвестиційного періоду. Див. також капіталізація відсотків.
Скретч-карта – карта передплаченого сервісу мобільного зв’язку, IP-телефонії, Інтернет й інших послуг.
Стоп-лист – список ПК (номерів ПК), за якими заборонено проведення операцій. Залежно від правил ПК стоп-лист може бути електронним та паперовим.
Термінальне обладнання – електронний прилад, який при відповідних настройках дозволяє зчитувати та заносити інформацію на чіп ПК, при необхідності здійснювати авторизацію Держателя, та використовується для проведення операцій поповнення балансів інструментів ПК, розрахунків за товари (надання послуг, виконання робіт) за допомогою ПК та формування квитанцій за проведеними операціями і відвантаженню даних про них в Банк для подальшої обробки.
Торговець – суб'єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування ПК з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі грошей у готівковій формі, що надаються банками та іншими установами).
Трансакція – це інформація в електронній формі про окрему операцію, яка здійснена з використанням ПК.
Трансферабельний акредитив (переказний) – акредитив, який може бути переказаний продавцем (першим бенефіціаром) на користь субпідрядника (другого бенефіціара). Трасант може бути одночасно і ремітентом. Переказний вексель виписується (виставляється) і підписується не боржником, а кредитором.
Тратта (переказний вексель) – один з основних розрахункових документів (у тому числі й у внутрішній торгівлі), що представляє безумовний письмовий наказ векселедержателя (трасанта) платнику (трасату) про оплату названої у векселі суми грошей третій особі (ремітенту) в названий строк.
Факторинг – вид фінансових послуг, що надаються комерційними банками, їх дочірніми банками-факторами малим і середнім фірмам (клієнтам). Суть послуг полягає на тому, що банк-фактор купує у клієнта право на стягнення боргів і частково оплачує своїм клієнтам вимоги до їх боржників, тобто повертає борги у розмірі від 70 до 90% боргу, до настання терміну їх оплати боржником. Інша частина боргу за вирахуванням відсотків повертається клієнтам після погашення боржником усього боргу. В результаті клієнт банка-фактора отримує можливість швидше повернути борги, за що він виплачує банку-фактору певний відсоток. При здійсненні факторингу клієнт передає своє права на отримання боргу від боржника банку-фактора.
Фізична особа – людина, яка бере участь в економічній діяльності, виступає у якості повноправного суб’єкта цієї діяльності. До фізичних осіб відносять громадян даної держави, іноземних громадян, осіб без громадянства, які діють в економіці у якості самостійних суб’єктів, мають право особисто проводити певні господарські операції, регулювати економічні відносини з іншими особами й організаціями, вступати у відношення з юридичними особами.
Юридична особа – організація, підприємство або об’єднання різних форм власності, яке по закону є суб’єктом громадянських прав і обов’язків. Юридичні особи володіють майном, окремим від майна учасників, можуть від власного імені купувати майнові та немайнові права та обов’язки, укладати договори, виступати як позивачі і відповідачі у суді, арбітражі та третейському суді. Правоздатність юридичної особи визначається цілями, зафіксованими в його статуті. Юридична особа має свою фірмову назву, статут, юридичну адресу, а також печатку і розрахунковий рахунок у банку. Юридична особа проходить державну реєстрацію і вноситься в державний реєстр.